IT.UA - home page

Як і на більшості підприємств машинобудівної галузі, на ЛЛРЗ поставили завдання підвищення пропускної здатності виробництва при забезпеченні заданого рівня рентабельності замовлень. Крім того, перед командою проєкту було поставлено завдання підвищення керованості всіх підрозділів, що можна досягти тільки при впровадженні комплексної системи, що охоплює всі ключові відділи та служби заводу.

Керівництву підприємства була потрібна система оперативного управління виробництвом, а не «посмертного обліку постфактум», який діяв на заводі.

Цілі проєкту:

• Підвищення пропускної спроможності заводу по ремонту локомотивів в 2 рази до кінця 2012 року;
• Зниження фактичної тривалості циклу ремонтів з 45 до 25 днів.

Опис проєкту

Через щільну конкуренцію з іншими підприємствами транспортного машинобудування, керівництво ЛЛРЗ шукало інструментарій, який дозволив би більш ефективно розпоряджатися виробничими ресурсами і своєчасно та в повному обсязі виконувати замовлення клієнтів.

Стратегічна відмова від співпраці з російськими постачальниками дозволив переорієнтуватися на спільні розробки з грандами світового машинобудування Bombardier, Alstom і Siemens. Продукція заводу що має попит у більшості великих промислових підприємств України і світу.

Важливим пунктом програми модернізації заводу було впровадження комплексної ERP-системи IT-Enterprise. Система повинна підвищити якість прийнятих рішень з управління підприємством, і підвищити рівень інформованості вищого керівництва щодо подробиць роботи заводу. Особливу увагу приділили організації виробничого планування і внутрішньо цехового обліку.

До того ж бізнес-модель роботи ремонтного підприємства «Укрзалізниці» передбачає прогнозування ремонтів електротягів до того, як співробітники заводу зможуть ознайомитися з його технічним станом. Якщо згодом виявиться, що технічний стан локомотива відрізняється від прогнозного, заводу необхідно укладати додаткові договори. Тому точність прогнозу ремонтних робіт важлива для заводу.

Планування ремонту такого високотехнологічного обладнання було пов'язано з обробкою значного обсягу інформації. У підсумку, робота з інформацією займала майже стільки ж часу, як і сам ремонт. Керівництво поставило перед консультантами з впровадження завдання максимально автоматизувати обробку інформації і радикально скоротити терміни підготовки проєкту по ремонту електротяга.

Ключові фактори проєкту

Результати роботи

Проєкт впровадження ERP-системи став каталізатором змін бізнес-процесів взаємодії між підрозділами заводу, дозволив оптимізувати управління підприємством і створив передумови для управління в режимі реального часу в майбутньому.

Голова правління підприємства впевнений, що розвиток не повинен на цьому зупинятися:

«У даній галузі не можна сказати:« Ми все зробили ». Сучасні технології дозволяють вдосконалюватися безмежно».

Впровадження ІС ERP-системи IT-Enterprise дозволило підприємству підвищити потужності виробництва у 2 рази, не закуповуючи при цьому нових верстатів і не збільшуючи штат співробітників. Завод скоротив тривалість циклу виконання ремонту на 15-20%, що дозволило підприємству вивільнити оборотних коштів на 11,2 млн гривень.

Вкрай важливим досягненням державного підприємства стала побудова повністю прозорих бізнес-процесів: автоматизація унеможливила махінації зі звітністю і розкрадання зі складу (on-line контроль матеріальних потоків в цехах за допомогою електронного документообігу зробив розкрадання неможливими). Завдяки ретельному плануванню складські залишки заводу зменшилися на 30%, і економія склала близько 800 тис. гривень.

Раніше підприємство вело об'ємно-календарні плани, які припускали скільки електротягів буде відремонтовано підприємством за рік, і виходячи з цих планів здійснювалися закупівлі комплектувальних матеріалів. Похибка при цьому була дуже високою. Зараз же коштом автоматизації завод максимально підвищив точність прогнозування.

Серед інших позитивних змін, які стали можливими завдяки впровадженню ERP, варто згадати:

• Перехід в ремонтно-складальному виробництві від управління в ручному режимі до нової, повністю формалізованої системи календарного планування на основі мережевих графіків ремонту.
• Перехід в механо-заготівельному виробництві від роботи по дефіцитних позиціях (режим «гасіння пожежі») до планування на основі статистичної змінюваності ДСО в об'єктах ремонту.
• Формування розшифровок за фактичними матеріальними і трудовими витратами на ремонт кожної об'єкта (електротягів, лінійна продукція) шляхом впровадження методики ідентифікованого обліку витрат у виробництві.
• Повна зміна порядку контрактно-договірної діяльності по закупках, оприбуткуванню та видачу матеріалів і комплектації виробництва.